ОПЕК втрачає контроль над ринком

XBR/USD

Ключова зона: 110.00 - 115.00

Buy: 115.00 (на відкаті після ретесту 112.50); target 117.50-120.00; StopLoss 114.30

Sell: 109.50 (на тлі сильного негативного фундаменту); target 106.50; StopLoss 110.20

Військові дії США у Венесуелі та триваючий конфлікт на Близькому Сході завдали серйозного удару по стабільності ОПЕК. Дональд Трамп, який довгий час безуспішно критикував політику альянсу, привітав вихід ОАЕ з організації, назвавши це кроком до зниження цін на нафту.

Такі заяви, щонайменше, виглядають наївними.

У короткостроковій перспективі це може виглядати як політична перемога для Трампа, однак у ширшому контексті послаблення централізованого контролю над ринком створює ризики як для США, так і для глобальної енергетичної системи.

Нагадаємо:

Протягом десятиліть ОПЕК на чолі із Саудівською Аравією регулювала ринок, контролюючи обсяги видобутку та використовуючи резервні потужності. Це дозволяло згладжувати кризи та підтримувати баланс цін. Ослаблення цих механізмів неминуче призводить до зростання волатильності, особливо на тлі підвищеної геополітичної напруженості.

Зниження впливу картелю — це довгострокова тенденція:

• частка ОПЕК у світовому видобутку знизилась із ~50% у 1970-х до приблизно 35% минулого року;
• після закриття Ормузької протоки в березні цей показник впав до 26%;
• ОАЕ — четвертий за величиною виробник в ОПЕК — вийшли з організації після 60 років, обравши незалежну стратегію, що посилило внутрішні суперечності в регіоні Перської затоки;
• за 40 днів конфлікту було атаковано десятки об’єктів енергетичної інфраструктури: танкери, родовища, НПЗ, трубопроводи та сховища;
• військові дії зупинили близько 10 млн барелів на добу видобутку, тоді як Саудівська Аравія та ОАЕ були змушені частково перенаправляти експорт поза межі Перської затоки.

Додатковим фактором є події у Венесуелі: після зміни влади США отримали контроль над нафтовим сектором країни, перенаправивши значну частину експорту на свою користь і відкривши доступ до найбільших у світі запасів для західних компаній.

Блокада Ормузької протоки фактично позбавила ключових членів ОПЕК — Саудівську Аравію, ОАЕ, Кувейт та Ірак — основного експортного маршруту, різко обмеживши їхній вплив під час найбільшої нафтової кризи.

На цьому тлі нафтогазовий сектор США отримав можливість наростити поставки до Європи та Азії, ще більше зменшуючи частку ОПЕК на ринку.

Ер-Ріяд, ймовірно, спробує стабілізувати ситуацію та посилити координацію, зокрема через співпрацю з Росією. Однак поточний політичний контекст, включаючи конфлікт з Іраном, суттєво обмежує простір для маневру.

Ослаблення ОПЕК штовхає нафтовий ринок у стан підвищеної нестабільності. Втрата координаційного центру збільшує волатильність цін і знижує ефективність антикризових механізмів. Формується нова модель контролю, в якій США прагнуть відігравати провідну роль. Проте така трансформація навряд чи буде вигідною ні виробникам, ні споживачам.

Тож діємо розумно та уникаємо зайвих ризиків.

Профіту всім!