Чому валютні інтервенції Японії перестають працювати

USD/JPY

Ключова зона: 159.50 - 160.50

Buy: 161.00 (на відкаті після ретесту 160.00); ціль 162.50-163.50; StopLoss 160.40

Sell: 159.00 (на впевненому пробитті 160.00); ціль 157.50-156.50; StopLoss 159.60

Японська влада витратила рекордні суми на підтримку національної валюти, однак ефект від інтервенцій виявився обмеженим. Обсяг іноземних цінних паперів у міжнародних резервах Японії скоротився на $75,6 млрд — величину, яка практично збігається з витратами на масштабні валютні операції останніх місяців.

Основна причина тиску на єну залишається незмінною: різниця дохідностей між дворічними державними облігаціями США та Японії продовжує розширюватися. З початку лютого спред зріс із 2,12% до 2,60%, зберігаючи привабливість доларових активів і стимулюючи позиції проти японської валюти.

Офіційні представники Міністерства фінансів Японії підтвердили, що саме валютні інтервенції стали одним із ключових факторів найбільшого в історії скорочення золотовалютних резервів країни.

Нагадаємо:

Для фінансування операцій із підтримки єни Токіо використовував вкладення в іноземні цінні папери, включно з казначейськими облігаціями США.

Такий підхід викликає занепокоєння у Вашингтоні. Адміністрація Трампа уважно стежить за станом американського боргового ринку та не зацікавлена в масштабному розпродажі державних облігацій з боку найбільших іноземних утримувачів.

Проте Японія провела найбільшу валютну інтервенцію у своїй історії, причому в суттєво інших макроекономічних умовах, ніж раніше.

Принципова особливість ситуації 2026 року полягає в тому, що фінансування здійснювалося не через державний бюджет і не через Банк Японії. Як і раніше, використовувався спеціальний державний фонд — Foreign Exchange Fund Special Account.

На курс єни одночасно тиснули одразу кілька факторів:

• новий стрибок світових цін на нафту;
• ескалація конфлікту на Близькому Сході;
• зростання попиту на долар як захисний актив;
• збільшення витрат Японії на імпорт енергоносіїв;
• збереження вищої дохідності американських облігацій.

На цьому тлі ринок активно нарощував короткі позиції щодо японської валюти. За оцінками Reuters, обсяг спекулятивних шортів наблизився до $9 млрд.

• Вашингтон поки не демонструє відкритого невдоволення діями Токіо. Міністр фінансів США Скотт Бессент публічно висловив підтримку голові Банку Японії Кадзуо Уеді, фактично давши зрозуміти, що США очікують подальшого підвищення процентних ставок у Японії.
• Станом на кінець травня міжнародні резерви Японії скоротилися до $1,09 трлн. Попри зниження, цей обсяг залишається достатнім для проведення нових інтервенцій у разі потреби.
• Валютні депозити, які також можуть використовуватися як джерело фінансування, практично не змінилися і становили $162 млрд.
• Продаж американських державних облігацій поки не розглядається як критична загроза для ринку. Серйозніші наслідки виникли б у разі масштабного розпродажу довгострокових 10-річних Treasuries, що могло б порушити баланс попиту та пропозиції на ринку державного боргу США.
• Фактично японська влада визнає, що подальше скорочення вкладень в американські облігації стає не лише питанням валютної політики, а й фактором глобальної фінансової стабільності.

Додаткова увага учасників ринку прикута до засідання Банку Японії, яке відбудеться 15–16 червня. Очікується обговорення питання подальшого підвищення процентних ставок.

Водночас ринок оцінює ймовірність посилення політики в червні приблизно у 92%, однак курс єни продовжує залишатися поблизу рівнів, які раніше вже ставали приводом для валютних інтервенцій.

Крім того, наприкінці червня Міністерство фінансів США опублікує черговий піврічний звіт щодо валютної політики. Японія й надалі входить до списку десяти країн, за якими Вашингтон веде посилене спостереження.

І що в результаті?

Головний висновок полягає в тому, що ефективність валютних інтервенцій поступово знижується.

Додатковий тиск на японську валюту чинить конфлікт США та Ізраїлю з Іраном. Японія практично повністю залежить від імпорту енергоресурсів, а понад 95% поставок нафти надходить із країн Близького Сходу.

Зростання цін на нафту автоматично збільшує потребу японської економіки в доларах для оплати імпорту, посилюючи тиск на національну валюту.

Після витрат у розмірі ¥11,7 трлн ринок досить швидко повернувся до рівнів, які раніше змусили владу втрутитися в ситуацію. Це свідчить про те, що фундаментальні потоки капіталу залишаються значно сильнішими за прямі дії держави.

Для ринку це важливий сигнал. Інвестори побачили, що навіть інтервенції обсягом близько $73 млрд не змогли змінити довгостроковий тренд ослаблення єни.

Для Міністерства фінансів Японії це створює серйозну проблему: кожен наступний раунд підтримки національної валюти потребує дедалі більшого обсягу капіталу, тоді як ефективність таких заходів поступово знижується.

Тому діємо розумно й даремно не ризикуємо.

Всім – профітів!