Нафта чекає на прорив

XBR/USD

Ключова зона: 76.50 - 80.00

Купівля: 81.50 (на тлі сильного позитивного фундаментального фону); ціль: 83.50-87.50; StopLoss 80.80

Продаж: 75.00 (при впевненому пробої нижче 76.50); ціль: 73.50-71.50; StopLoss 75.70

Ринок нафти продовжує знижуватися, оскільки геополітична премія за ризик скорочується, попри часткове відновлення руху через Ормузьку протоку. Інвестори поступово відмовляються від початкового оптимізму щодо переговорів між США та Іраном і сумніваються, що нове дипломатичне вікно зможе забезпечити довгострокову стабільність одного з найважливіших енергетичних маршрутів світу.

Конфлікт на Близькому Сході давно перестав бути лише проблемою поставок. Його наслідки починають впливати на глобальний попит, особливо в країнах і регіонах, які найбільше залежать від зростання транспортних витрат, підвищення витрат промислового виробництва та подорожчання нафтопереробки.

Нагадаємо:

Ф'ючерси на нафту Brent знизилися на 1,85% до $76,76 за барель, тоді як американська WTI втратила 1,74% і опустилася до $72,74 за барель. Падіння продовжило негативну динаміку понеділка, коли ціни впали більш ніж на 3% після рішення Вашингтона надати Ірану 60-денне послаблення санкцій. Додатковий тиск спричинили повідомлення про тимчасову паузу в бойових діях у Лівані.

Очікується, що тимчасове пом'якшення санкцій дозволить Тегерану продовжувати експорт нафти та супутньої продукції на міжнародні ринки протягом переговорного процесу. Це забезпечує Ірану короткострокове економічне полегшення, поки сторони намагаються перетворити меморандум про взаєморозуміння, підписаний минулого тижня, на повноцінну довгострокову угоду.

Окрім відновлення повноцінної роботи Ормузької протоки, сторони продовжують обговорювати питання міжнародних ядерних інспекцій та доступу до раніше заморожених іранських активів.

Фактори, які наразі визначають ринкову динаміку:

• Ризики поставок залишаються головним драйвером ринку. Згідно з даними моніторингу, у понеділок через Ормузьку протоку пройшли два нафтові танкери із загальним обсягом близько 2 млн барелів. Учасники ринку сприймають це як сигнал поступового відновлення логістики та підтвердження дипломатичного прогресу.
• Зростання транспортних потоків продовжує тиснути на ціни. Ринок, ймовірно, зберігатиме переважно ведмежі настрої доти, доки не з'являться чіткіші сигнали щодо майбутнього балансу між попитом і пропозицією.
• Додатковим фактором залишаються запаси у США. Попередні дані свідчать, що Стратегічний нафтовий резерв США скоротився до 331,2 млн барелів — найнижчого рівня з червня 1983 року. Це суттєво обмежує здатність Вашингтона швидко реагувати на нові шоки поставок.
• Міжнародне енергетичне агентство (IEA) погіршило прогноз попиту. У своєму останньому щомісячному звіті агентство знизило прогноз зростання світового попиту на нафту у 2026 році до 1,1 млн барелів на добу, що на 700 тис. барелів менше попередньої оцінки. У другому кварталі споживання скоротилося на 5 млн барелів на добу через високі ціни на паливо та дефіцит нафтопродуктів.

Окремою проблемою залишається відсутність повної прозорості щодо реального дефіциту поставок. Під час блокування Ормузької протоки частина нафти продовжувала експортуватися неофіційними маршрутами вздовж узбережжя Оману, тому фактичний обсяг втраченої пропозиції залишається предметом дискусій.

Проте наразі фактори, які підтримують подальше зниження цін, виглядають вагомішими.

• Країни поза ОПЕК+ активно збільшують видобуток. Південна Америка, Канада та США нарощують виробництво, намагаючись компенсувати дефіцит поставок. США вперше стали найбільшим експортером нафти у світі.
• Накопичені обсяги нафти повернуться на ринок. Значні запаси, які тимчасово зберігаються на танкерах, поступово надходитимуть у світову систему поставок після нормалізації судноплавства.
• Іран зможе наростити видобуток. Якщо послаблення санкцій, передбачене меморандумом, буде повністю реалізоване, Тегеран отримає можливість суттєво збільшити експорт.
• ОПЕК+ може перейти до боротьби за частку ринку. У міру відновлення поставок учасникам альянсу, ймовірно, доведеться збільшувати видобуток для збереження своїх позицій на глобальному ринку.

Повне відновлення роботи Ормузької протоки може поступово збалансувати попит і пропозицію за умови відсутності нових форс-мажорних подій у регіоні. Проте ринок навряд чи плавно перейде від дефіциту до профіциту.

І який результат?

Ринковий скептицизм нікуди не зник. Трамп уже попередив, що готовий вдатися до жорстких заходів, якщо Іран не виконуватиме досягнуті домовленості. У свою чергу представники Тегерана спростували заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса про те, що Іран погодився знову допустити міжнародних ядерних інспекторів до країни.

У найближчі місяці нафтовий ринок, найімовірніше, залишатиметься дуже нестабільним. На тлі значного виснаження комерційних запасів чутливість інвесторів до будь-яких геополітичних подій залишається надзвичайно високою.

Будь-який новий військовий або дипломатичний ризик — від зриву швейцарських домовленостей щодо Ірану до жорстких заяв після міжнародних самітів або нових інцидентів у Перській затоці — може миттєво змінити ринкові настрої та повернути попит на геополітичну премію за ризик.

Якщо такі сценарії реалізуються, імпульсний прорив вище поточного торгового діапазону може швидко підняти Brent до рівня $86–88 за барель, а WTI — до $81–83 за барель.

Тож діємо розумно та уникаємо зайвих ризиків.

Профітів вам!