Чому Японія та Китай продають американський борг

NIKK225

Ключова зона: 61,000 - 62,000

Buy: 62,500 (на сильному позитивному фундаменті); ціль 64,000; StopLoss 62,000

Sell: 60,000 (на впевненому пробитті 61,000); ціль 58,500-57,500; StopLoss 60,500

На борговому ринку США з’явився сигнал, який інвестори не можуть ігнорувати: найбільші іноземні утримувачі американських казначейських облігацій почали активно скорочувати позиції. На тлі близькосхідного конфлікту центральні банки змушені розпродавати частину доларових резервів, щоб підтримати національні валюти, які зазнають тиску через енергетичну кризу та зростання вартості імпорту.

Згідно з даними Міністерства фінансів США, у березні Китай скоротив вкладення в американський держборг до $652,3 млрд, що приблизно на 6% нижче за лютневий рівень і є мінімальним значенням із вересня 2008 року.

Японія зменшила портфель приблизно на $47 млрд — до $1,191 трлн. На цьому тлі Вашингтон уважно стежить за тим, чи не використовує Токіо довгострокові Treasuries для фінансування валютних інтервенцій на підтримку єни.

Розпродаж активів посилився після початку американо-іранського конфлікту, коли ціни на нафту різко зросли. Економіки Азії, які суттєво залежать від постачання енергоносіїв із Перської затоки, зіткнулися з найбільшим енергетичним шоком за останні десятиліття. У цих умовах влада низки країн віддала перевагу частковому скороченню доларових активів, щоб забезпечити фінансування валютних інтервенцій і стабілізувати внутрішні фінансові системи.

Ключове питання для ринку зараз — чи є те, що відбувається, тимчасовою адаптацією до кризи чи початком довгострокового відходу найбільших кредиторів США від американського боргу.

Пам’ятаймо:

Ринок казначейських облігацій уже перебуває під серйозним тиском через зростання дохідностей. Ескалація конфлікту на Близькому Сході посилила інфляційні ризики та змусила інвесторів вимагати вищу премію за володіння американським боргом.

Додатковий тиск також спричинив продаж іноземних активів: лише у березні іноземні інвестори зафіксували збитки на суму $142,1 млрд за довгостроковими казначейськими зобов’язаннями.

На окрему увагу заслуговує Китай. Пекін почав скорочувати позиції в американських облігаціях приблизно за місяць до візиту Трампа та фактично зменшив обсяг портфеля майже вдвічі.

Що стоїть за цією стратегією?

• Посилення геополітичного протистояння між США та Китаєм.
• Побоювання санкційних ризиків і потенційного заморожування резервів.
• Зростання боргового навантаження США.
• Диверсифікація резервів у золото, сировинні активи та інструменти поза доларовою системою.
• Прагнення знизити залежність від американської фінансової інфраструктури.

Важливо розуміти: те, що відбувається, поки що не можна назвати панічним розпродажем. Консолідована статистика враховує не лише чисті покупки та продажі, а й переоцінку вартості портфелів і особливості зберігання активів через міжнародні фінансові центри.

Наприклад, Китай скорочує частку Treasuries не через очікування негайної кризи долара, а в межах ширшого процесу — поступового переходу світової фінансової системи від домінування однієї резервної валюти до більш фрагментованої моделі.

Проте цей тренд виглядає стійким. Китай продовжує послідовне зниження частки американського боргу на тлі геополітичних ризиків і політики диверсифікації резервів. Японія, своєю чергою, змушена балансувати між підтримкою єни, привабливістю дохідності Treasuries і внутрішніми потребами ліквідності.

Ринок уже закладає вищу премію за ризик: дохідність 10-річних Treasuries утримується близько 4,6%, тоді як сукупний державний борг США наближається до $39 трлн.

І що в результаті?

• Зростання дохідності 10-річних Treasuries вище 4,7–5,0% здатне посилити тиск на акції зростання та крипторинок.
• Зниження зовнішнього попиту на американський борг не завжди негайно відображається на доларі, однак підвищує волатильність індексу DXY та посилює невизначеність на глобальних ринках.
• Новий стрибок дохідностей збільшує ризик корекції в Nasdaq і S&P 500, особливо для технологічного сектору.
• Для крипторинку зростання дохідностей традиційно означає погіршення апетиту до ризику, що потребує більш обережного підходу до використання левериджу.
• Підвищену увагу варто приділяти діям центральних банків на ринку золота: зростання попиту на захисні активи може посилитися.

Якщо зовнішній попит на американські облігації продовжить знижуватися, США доведеться утримувати інвесторів дедалі вищою дохідністю. Це означає додатковий тиск на акції зростання, нерухомість і ринок цифрових активів.

У такому середовищі золото та захисні інструменти здатні почуватися стійкіше за ринок. Однак говорити про масштабну втечу від долара поки що передчасно.

Тому діємо розумно й даремно не ризикуємо.

Всім — профітів!