ЄС змінює правила гри

EUR/USD

Ключова зона: 1.1350 - 1.1450

Купівля: 1.1500 (після впевненого прориву 1.1450); ціль 1.1650; StopLoss 1.1440

Продаж: 1.1350 (за сильного негативного фундаментального фону); ціль 1.1200-1.1150; StopLoss 1.1410

Європа вступає в нову фазу економічного протистояння з Китаєм. Брюссель готується захистити європейську промисловість від зростаючого тиску з боку китайського імпорту. Водночас Пекін уже неодноразово демонстрував свою здатність відповідати асиметрично — через обмеження на постачання стратегічної сировини, тиск на аграрний сектор Європи та обмеження доступу компаній ЄС до найбільшого споживчого ринку світу.

Торговельна війна поступово виходить за межі суперечки щодо мит. Вона перетворюється на боротьбу за технологічне лідерство, виробничі ланцюги постачання та контроль над критично важливими ресурсами. Саме тому ЄС запускає масштабну програму економічного захисту, в основі якої лежить Європейський фонд конкурентоспроможності (European Competitiveness Fund, ECF).

Нагадаємо:

Європейська комісія запропонувала виділити €234 млрд на ECF у межах бюджету ЄС на 2028–2034 роки. Разом із програмою Horizon Europe загальний обсяг фінансування стратегічних технологій, промислового розвитку та наукових досліджень становитиме €409 млрд. Новий семирічний бюджет ЄС оцінюється майже у €2 трлн.

Офіційно запуск Фонду запланований на 1 січня 2028 року. Проте якщо відносини з Китаєм і надалі погіршуватимуться, Брюссель може прискорити його впровадження.

• Фонд покликаний захистити ті галузі європейської промисловості, які найбільше залежать від китайських технологій, промислових компонентів і поставок критично важливої сировини.
• Торговельний дисбаланс між ЄС і Китаєм продовжує швидко зростати. У 2025 році експорт Європи до Китаю становив €199.6 млрд, тоді як імпорт досяг €559.4 млрд. Торговельний дефіцит зріс до €359.8 млрд — майже €1 млрд щодня.
• За останній рік європейський експорт до Китаю скоротився на 6.5%, тоді як імпорт із Китаю збільшився ще на 6.4%. Уже в першому кварталі 2026 року торговельний дефіцит досяг €98 млрд — найвищого квартального показника з 2022 року.

У 2025 році майже половина всіх рідкісноземельних металів, імпортованих до ЄС, надходила безпосередньо з Китаю. Якщо Брюссель запровадить додаткові обмеження щодо китайських виробників електромобілів, сонячних панелей або промислового обладнання, Пекін може відповісти значно швидше, завдавши удару по європейській промисловості.

Кілька секторів європейської економіки залишаються особливо вразливими.

• Автомобільна промисловість (Volkswagen, Mercedes-Benz, BMW), де значна частина прибутку залежить від китайського ринку та місцевих виробничих потужностей.
• Виробники предметів розкоші (LVMH, Rémy Cointreau, Pernod Ricard та інші), для яких Китай залишається одним із найбільших споживчих ринків.
• Сільське господарство. Найбільші ризики, ймовірно, виникнуть для виробників свинини, молочної продукції та харчових продуктів із високою доданою вартістю, оскільки саме вони залишаються серед головних цілей потенційних заходів у відповідь з боку Китаю.

Посилення торговельних обмежень погіршує перспективи експорту єврозони та знижує промислову активність. Якщо економіка Європи втратить темпи швидше, ніж економіка США, зросте ймовірність більш м'якої монетарної політики Європейського центрального банку, що створить додатковий фундаментальний

тиск на євро. У результаті EUR/USD може сформувати довгостроковий структурний дисконт, який відображатиме слабкість європейської промисловості.

Якщо сторонам вдасться домовитися про обмежені взаємні обмеження, цінові зобов'язання китайських виробників і глибшу локалізацію виробництва в Європі, прямої тарифної війни можна буде уникнути. Проте конкуренція за європейські субсидії, державні інвестиції та стратегічні технологічні ланцюги постачання, найімовірніше, лише посилиться.

Що це означає?

Найслабшим місцем європейської стратегії залишається час. Китай може запровадити експортні обмеження майже миттєво — протягом кількох тижнів. Водночас європейський механізм економічного захисту навряд чи почне повноцінно працювати раніше ніж через півтора року.

Саме тому фінансові ринки зараз більше зосереджені не на самому майбутньому ECF, а на здатності Європи пройти перехідний період без значних економічних втрат.

Водночас компанії, які, ймовірно, стануть основними отримувачами майбутніх державних інвестицій, стають дедалі привабливішими для інвесторів.

Для валютного ринку перспективи євро залишаються помірно негативними. Трейдерам дедалі частіше доведеться оцінювати європейські активи не лише за корпоративними прибутками, а й за трьома ключовими чинниками: залежністю від доходів у Китаї, залежністю від китайських компонентів і доступом до державних субсидій ЄС.

Справжню торговельну війну ще офіційно не оголошено. Але капітал уже починає перерозподілятися так, ніби вона неминуча.

Тому діємо виважено та уникаємо зайвих ризиків.

Прибутків усім!