Нафта не готова брати на себе ризик

Зростання є, але ринок уникає агресивних ставок

XBR/USD

Ключова зона: 100.00 - 103.00

Buy: 104.00 (при впевненому пробої 103.50); target 106.50-107.00; StopLoss 103.30

Sell: 98.50 (на тлі сильного негативного фундаменту); target 96.50-95.00; StopLoss 99.20

Ситуація на Близькому Сході досі не дає ринку впевненості для формування довгих позицій. Ормузька протока фактично залишається паралізованою, тоді як Brent продовжує зростати: близько +3% із закріпленням вище $111 — це максимуми за останній місяць. Водночас структура руху свідчить про підвищену обережність учасників.

Долар США зміцнюється на тлі зростання цін на нафту та сумнівів щодо подальшого посилення політики ФРС. Brent і WTI продовжують зростання після того, як США відхилили пропозицію Ірану щодо відкриття Ормузької протоки. Позиція Білого дому залишається жорсткою: контроль Ірану над ключовим маршрутом постачання вважається неприйнятним.

Якщо перебої з постачанням збережуться до кінця червня, потенціал зростання Brent оцінюється до $130 за барель у другому кварталі.

Водночас на ринок починає тиснути новий фактор — події в ОПЕК. ОАЕ оголосили про вихід із картелю з 1 травня та відмову від квот на видобуток. У США це вже інтерпретують як «політичну перемогу» Дональда Трампа, який раніше критикував ОПЕК за штучне завищення цін на нафту.

P.S. Наразі це єдина «перемога» США у поточному близькосхідному конфлікті.

Однак реакція ринку стримана: ОАЕ давно висловлювали невдоволення квотами, а за умов фактичної блокади Ормузької протоки наростити експорт неможливо. Тому вплив цього рішення носить скоріше довгостроковий ведмежий характер.

Фундаментальні ризики пропозиції зростають:

  • Іран скоротив видобуток на 2.5 млн барелів на добу та швидко вичерпує сховища; поточних запасів вистачить лише на 12–22 дні (за даними Kpler);
  • до середини травня можливе додаткове скорочення ще на -1.5 млн б/д;
  • логістика до Китаю (ключового ринку) передбачає лаг у 3–4 місяці, тому короткостроковий вплив на доходи Ірану обмежений.

Цікаво, що зростає спекулятивний інтерес до валют країн-експортерів сировини. JPMorgan і Deutsche Bank рекомендують довгі позиції в NOK і AUD проти JPY і CHF, а також валюти Казахстану, Бразилії та Нігерії проти кошика USD/EUR. Проте такі стратегії супроводжуються надзвичайно високою волатильністю.

Поєднання факторів — пасивні центральні банки та зростання цін на нафту — у короткостроковій перспективі підтримує долар США, незважаючи на тиск із боку фондових ринків.

Водночас нафтовий ринок залишається вкрай чутливим до політики. Будь-які нові довгі позиції потребують підвищеної обережності: поточна динаміка більше залежить від непередбачуваних рішень учасників конфлікту, ніж від фундаментальних факторів.

Тож діємо розумно та уникаємо зайвих ризиків.

Профіту всім!