Ормуз затягує петлю

XBR/USD

Ключова зона: 95.00 - 97.50

Купівля: 98.50 (за сильного позитивного фундаментального фону); ціль 102.00-103.50; StopLoss 97.50

Продаж: 94.50 (на відкаті після ретесту 96.50); ціль 91.50-90.00; StopLoss 95.50

Потоки відновлюються, але ринок усе ще платить за ризик війни, дефіцит дизельного палива та вразливість головного нафтового маршруту світу. Brent залишається вище $100 навіть на тлі відновлення експорту з Близького Сходу.

Ринок отримав більше фізичних барелів, але не отримав найважливішого — гарантії безпечного судноплавства через Ормуз. Саме тому геополітична премія поки не зникла.

Переговори США та Ірану тривають, але угоди, яка гарантувала б стійке відновлення роботи маршруту, немає. Тегеран пов'язує відновлення роботи протоки з припиненням морської блокади США, послабленням нафтових обмежень і припиненням вогню. Вашингтон вимагає вирішення питання ядерної програми. Позиції двох сторін залишаються далекими одна від одної.

Будь-який політичний заголовок може за кілька годин опустити Brent на кілька доларів, але будь-який сигнал про зрив переговорів може так само швидко повернути покупців. Доки немає стійкої угоди та нормального судноплавства, геополітична премія залишається частиною ціни.

Барелів стало більше — фізичні потоки справді відновлюються: експорт семи найбільших виробників Близького Сходу у вересні досяг близько 16.3 мільйона барелів на день. Це краще за екстремальний сценарій повної блокади, але це все ще не повернення до нормальної логістики — у лютому рівень становив близько 19.5 мільйона барелів на день.

• Саудівська Аравія стала головним джерелом відновлення пропозиції. Експорт країни у вересні оцінюється приблизно в 5.4 мільйона барелів на день порівняно з 2.446 мільйона в серпні. Відвантаження з Рас-Танури зросли приблизно з 929,000 до 3.6 мільйона барелів на день.
• Ще важливішим є відновлення роботи трубопроводу East-West. Saudi Aramco відновила постачання через Янбу після ремонту, тоді як поточна пропускна спроможність оцінюється приблизно в 2.65 мільйона барелів на день із потенціалом подальшого збільшення до 3–4 мільйонів.

На жаль, альтернативні маршрути мають обмежену пропускну спроможність, а відновлення потоків потребує часу. Саме тут і полягає головний конфлікт для Brent: фізичний дефіцит скорочується, тоді як політичний ризик залишається.

Для Brent це ведмежий фактор: чим більше саудівської нафти потрапляє до Червоного моря в обхід Ормузу, тим менше ринок готовий платити саме за ризик блокування протоки.

Можливі обмеження на експорт США стають окремим джерелом ризику.

Дизельне паливо у США вже коштує близько $6.50 за галон, тоді як запаси перебувають на історично низьких для цього сезону рівнях. Водночас США експортують приблизно 1.3 мільйона барелів на день дизельного палива та інших середніх дистилятів.

Вашингтон зацікавлений у зниженні внутрішніх цін, але скорочення експорту може спричинити протилежний глобальний ефект: менше американського палива для Європи та Латинської Америки → вищі глобальні ціни на дизельне паливо → вищі крек-спреди → сильніший інфляційний тиск. Потенційний ефект повної заборони — приблизно $3 за барель додаткового зростання європейських оптових цін на дизельне паливо за кожен тиждень дії обмеження — майже 2%.

Саме дизельне паливо може знову перетворити нафтовий шок на інфляційний. Нафта чинить тиск на Treasuries — а через них і на акції. У вересні кореляція між WTI та дохідністю 10-річних Treasury зросла приблизно до 65% — найвищого рівня з початку 1990-х років. Іншими словами:

Brent вгору → інфляційні очікування вгору → дохідність Treasury вгору → вища ставка дисконтування → тиск на акції → підтримка долара.

Тому черговий стрибок цін на нафту може одночасно вдарити по облігаціях і технологічному сектору.

І який результат?

Зараз небезпечно торгувати Brent лише на основі заголовків. Головний сигнал — підтвердження політичної події через фізичні потоки.

• Якщо судноплавство через Ормуз стабілізується, саудівські альтернативні маршрути продовжать збільшувати обсяги, а Вашингтон і Тегеран досягнуть угоди, геополітична премія почне швидко стискатися. У цьому разі відновлення пропозиції стане головним аргументом продавців.
• Якщо переговори зірвуться, потоки через Ормуз знову скоротяться або енергетична інфраструктура буде пошкоджена, ринок миттєво повернеться до моделі дефіциту. Brent отримає новий висхідний імпульс, тоді як зростання цін на нафту одночасно посилить тиск на Treasuries, долар і дорогі технологічні акції.

Доки Ормуз залишається вразливим, продавати геополітичну премію лише тому, що експорт відновився, передчасно. Але купувати нафту виключно на заголовках, пов'язаних із війною, також небезпечно: якщо фізичні потоки продовжать зростати, ринок швидко забере цю премію назад.

Тож діємо розумно й уникаємо зайвих ризиків.

Прибутків усім!