Хаос замість стратегії

EUR/USD

Ключова зона: 1.1650 - 1.1800

Buy: 1.1800 (на тлі підтвердженого пробою 1.1750); target 1.2000; StopLoss 1.1740

Sell: 1.1650 (на тлі сильного негативного фундаменту); target 1.1500; StopLoss 1.1720

Минулого тижня стали очевидними системні проблеми та критично низький рівень логіки у прийнятті рішень адміністрацією 47-го президента США.

Спроби одночасно вести переговори та посилювати тиск призвели до протилежного результату — ескалації конфлікту та зростання невизначеності.

Протягом вихідних Вашингтон і Тегеран обговорювали деталі можливих переговорів, однак результат виявився негативним: Іран офіційно відмовився від другого раунду та вийшов з угоди про «обмежений комерційний транзит» через Ормузьку протоку.

Станом на суботу щонайменше три комерційні судна вже зазнали атак, а гарантії безпеки фактично перестали існувати.

Риторика Дональда Трампа лише посилює хаос. Протягом одного дня заяви кардинально змінюються — від погроз знищити Іран до оголошення перемир’я, від обіцянок «назавжди відкритої» Ормузької протоки до її фактичної блокади.

Така непослідовність свідчить не про наявність стратегії, а про термінову спробу знайти вихід із конфлікту, який можна буде подати як політичну перемогу.

За 24 години Трамп опублікував 58 повідомлень — від заяв про прогрес щодо Ірану до атак на ЗМІ та повернення до теми виборів 2020 року. Це відображає високий рівень політичного тиску та спробу зберегти контроль над інформаційним порядком денним.

Ключові фактори тиску:

• Бажання Трампа якнайшвидше вирішити іранське питання до початку масштабних розслідувань у Конгресі та можливих процедур імпічменту.
• Початок слухань у банківському комітеті Сенату щодо кандидатури Кевіна Уорша на посаду голови ФРС. До ухвалення рішення Джером Пауелл залишається на посаді, що ускладнює намір адміністрації знизити ставки перед виборами.
• Політичний ризик: затяжна війна, високі ціни на пальне та інфляція можуть стати вирішальними факторами поразки республіканців на листопадових виборах до Конгресу.

Додаткову нестабільність створюють суперечності всередині фінансового блоку США.

Без угоди з Іраном неможливо зупинити його ядерну програму або, що ще важливіше для внутрішньої політики США, відновити вільне судноплавство. Водночас протока, формально оголошена «відкритою», фактично залишається закритою.

• Міністр фінансів Скотт Бессент виступає проти відновлення загальної ліцензії на експорт російської нафти.
• Водночас Трамп продовжує режим надзвичайного стану, а OFAC видає ліцензію 134B, фактично дозволяючи операції з російською нафтою до середини травня.

Такі суперечливі дії створюють ситуацію, в якій ринок не розуміє реальних намірів Вашингтона, що призводить до зростання волатильності.

США опинилися у стратегічному глухому куті:

• Відсутність жорсткої реакції сигналізує слабкість, тоді як ескалація може повністю зірвати переговори, що мають політичне значення.
• Без угоди з Іраном неможливо обмежити його ядерну програму або відновити повноцінне морське сполучення. При цьому Ормузька протока, формально «відкрита», фактично залишається заблокованою.

Наслідки вже очевидні:

• Чим довше протока залишається закритою, тим сильніше зростають ціни на пальне у США, посилюючи внутрішній політичний тиск.
• Енергетичний шок загрожує відновленню економіки Європи: зростання цін на енергоносії підсилює інфляцію через логістику та виробничі витрати.
• За понад 50 днів конфлікту глобальний ринок втратив більше 500 млн барелів нафти, а загальні економічні збитки перевищили $60 млрд. Скорочення видобутку в Перській затоці вже призвело до дефіциту авіаційного пального та нафтопродуктів.

Ринок реагує відповідно: тиск на долар зростає, а інвестори готуються до сценарію тривалої нестабільності. Навіть тимчасові заяви про відкриття протоки не змінюють загальної картини — довіра до деескалації залишається низькою.

Поточна ситуація — це не шлях до миру, а ескалація хаосу, спричинена політичною непослідовністю. Ринки втрачають віру у швидкий компроміс і закладають довгострокові наслідки. Навіть якщо активна фаза конфлікту завершиться найближчим часом, відновлення інфраструктури та логістики займе роки, а отже тиск на енергетичні ринки та глобальну економіку збережеться.

Тож діємо розумно та уникаємо зайвих ризиків.

Профіту всім!