Нафта в паніці: як політика ламає глобальний тренд

XBR/USD

Ключова зона: 67.50–69.50

Buy: 70.00 (на відкаті після ретесту рівня 68.50); ціль 71.50–73.50; StopLoss 69.30

Sell: 67.00 (за сильних негативних фундаментальних факторів); ціль 65.00–63.50; StopLoss 67.70

У періоди фінансових і політичних криз ринкові настрої традиційно переважають над фундаментальними факторами. Протягом останніх двох років глобальна пропозиція нафти стабільно перевищувала попит, формуючи основу для середньострокового ведмежого сценарію.

За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, у 2025 році світові запаси нафти зросли на рекордні 477 млн барелів через розширення видобутку у США, Бразилії, інших країнах та в межах ОПЕК+. Це еквівалентно додатковим 1,3 млн барелів на добу. Попри те що рівень запасів у ключових регіонах почав знижуватися, він усе ще залишається вищим за минулорічні показники та середній рівень за останні п’ять років.

У пошуках рівноваги ринок обрав ведмежий сценарій, однак політика активно втрутилася в ситуацію.

Геополітична премія в цінах на основні нафтові бенчмарки наразі оцінюється в межах $5–10 за барель, а сама геополітика залишається головним драйвером формування цін.

Якщо Дональду Трампу вдасться досягти мирної угоди з Росією та ядерної домовленості з Іраном, падіння цін нижче рівня $60 за барель стане майже неминучим. Однак до реалізації цього сценарію зберігається висока ймовірність перебоїв у постачанні через санкційний тиск на Росію або можливі військові дії США проти Ірану, що продовжує підтримувати зростання котирувань.

Нагадаємо:

Напередодні Іран розпочав масштабні військові навчання в Ормузькій протоці, водночас другий авіаносець США попрямував до Перської затоки. Це підвищує ризики зриву будь-яких переговорних процесів. Формально дипломатичний шлях залишається можливим, однак його ймовірність виглядає мінімальною.

За даними Bloomberg, у разі блокування Іраном Ормузької протоки ціна Brent може зрости до $108 за барель. Посилення санкцій проти Росії змушує покупців її нафти шукати альтернативні джерела, що додатково підвищує попит на інші сорти та посилює ціновий тиск.

Зазначимо кілька факторів:

• У лютому Китай планує закупити рекордні обсяги російської нафти, що стало результатом перенаправлення дисконтованих потоків з Індії, яка суттєво скоротила імпорт після домовленостей зі США.
• Незалежні китайські НПЗ залишаються найбільшими у світі споживачами сировини з Росії, Ірану та Венесуели, водночас постачання з усіх цих регіонів стають дедалі складнішими. Наразі російський сорт ESPO з поставкою в березні торгується з дисконтом $8–9 до Brent, тоді як аналогічний іранський сорт — із дисконтом $10–11.
• Продажі саудівської нафти до Китаю зросли в березні після того, як Королівство знизило ціну на основний сорт Arab Light до найнижчого рівня за останні п’ять років через побоювання надлишкової пропозиції. Saudi Aramco поставить 56–57 млн барелів, що на 8 млн більше за лютневі обсяги.
• Додаткові обсяги також отримають НПЗ в Індії, Південній Кореї та Японії в межах довгострокових контрактів. Саудівська нафта фактично витіснила конкурентів зі спотового ринку Азії.
• Експорт нафти з Іраку може зрости вже наступного місяця. На відміну від Саудівської Аравії, яка продає сировину переважно за довгостроковими угодами, Ірак та низка інших країн реалізують значну частку обсягів через спотовий ринок, що підвищує гнучкість пропозиції.
• Постачання венесуельської нафти наразі контролюються США та здійснюються через найбільших міжнародних трейдерів Vitol і Trafigura, унаслідок чого дисконт до Brent скоротився. Водночас вже погоджені великі поставки до Китаю мають бути виконані в повному обсязі, оскільки масштабні міжнародні конфлікти не входять до поточного політичного порядку денного Трампа.

ОПЕК+ також готовий скористатися сприятливою ринковою кон’юнктурою та розпочати збільшення видобутку з квітня після паузи в першому кварталі. За оцінками Kpler, залишок добровільних скорочень у розмірі 1,66 млн барелів на добу буде повністю компенсований протягом наступних шести місяців.

Найреалістичніший політичний сценарій передбачає, що домовленості з Іраном і в межах конфлікту Росія–Україна можуть бути досягнуті не раніше червня поточного року. До появи реальних дипломатичних угод ринок залишатиметься в режимі підвищеної волатильності.

Ринку варто орієнтуватися на діапазон Brent близько $60–62 за барель і WTI трохи вище $63, а також враховувати зниження маржі на дизельне пальне та бензин у межах $5–7.

Тож діємо зважено та уникаємо зайвих ризиків.

Профіту всім!