Інфляція, Іран і Трамп: ФРС під тиском

EUR/JPY

Ключова зона: 184.00 - 185.00

Купівля: 185.50 (при впевненому пробої зони 185.00); ціль: 187.50-188.50; StopLoss 184.80

Продаж: 183.50 (на тлі сильного негативного фундаменту); ціль: 181.50-180.00; StopLoss 184.20

18 травня 2026 року Кевін Ворш офіційно очолив Федеральну резервну систему в один із найскладніших періодів для економіки США. Інфляція досягла максимуму за останні три роки, Ормузька протока залишається заблокованою, ринок облігацій перебуває під серйозним тиском, а Білий дім відкрито вимагає зниження процентних ставок. Наступне засідання FOMC заплановане на 16–17 червня, і воно стане першим великим випробуванням для нового керівництва ФРС.

Нагадаємо:

Сенат США затвердив кандидатуру Ворша з результатом 54 голоси проти 45 — це найменший відрив в історії голосувань за посаду голови ФРС. Для порівняння: у 2022 році Джером Пауелл був переобраний із підтримкою 80 сенаторів. Єдиним демократом, який підтримав кандидатуру Кевіна, став сенатор від Пенсильванії Джон Феттерман. Це свідчить про надзвичайно низький рівень політичної довіри до нового очільника регулятора серед колег.

Головним досягненням команди Пауелла вважається здатність суттєво знизити інфляцію у 2022–2024 роках без класичного рецесійного стрибка безробіття.

• За час перебування Пауелла на посаді ФРС пройшла через чотири принципово різні етапи: корекцію політики у стресовий період 2018–2019 років, екстрене пом’якшення та кредитні програми у 2020–2021 роках, агресивний цикл підвищення ставок у 2022–2023 роках і подальший перехід до зниження ставок протягом останніх двох років.
• Сильною стороною Пауелла було кризове управління та інституційна гнучкість. У березні 2020 року ФРС швидко знизила ставки майже до нуля, запустила масштабний викуп Treasuries та MBS, стабілізувала фінансові ринки й одночасно створила широку систему екстрених кредитних програм.
• Головною слабкістю стала запізніла реакція на інфляційний перелом 2021 року, а також суперечлива комунікація навколо політики середнього таргетування інфляції.

Загальна оцінка роботи Пауелла залишається неоднозначною, але загалом — вищою за середню. Його політика не була бездоганною, однак здатність ФРС ефективно виправляти власні помилки виявилася несподівано сильною.

Чи зможе протеже Трампа покращити правила гри?

Протягом багатьох років Кевін Ворш відкрито критикував ФРС, її модель прогнозування та підходи до комунікації. Під час квітневих слухань у Сенаті він сформулював ключовий принцип своєї позиції: «Пошук істини важливіший за повторення».

На думку Ворша, численні однотипні виступи представників ФРС можуть створювати штучне відчуття консенсусу там, де насправді потрібна повноцінна професійна дискусія. На жаль, в умовах кризової американської економіки такий підхід серйозно підриває як довіру до регулятора, так і ефективність ухвалення рішень.

Додаткові ризики для ринків пов’язані з новою моделлю роботи регулятора:

• Новий глава ФРС послідовно виступає проти квартального dot plot — системи, за якої члени FOMC анонімно публікують прогнози ставок на 1–3 роки вперед. Відмова від цього механізму або його радикальна трансформація стане безпрецедентною подією та може спровокувати короткострокову турбулентність на всіх ключових ринках.
• Протягом останніх десятиліть Федеральна резервна система будувала свою репутацію на прозорості: регулярні пресконференції, відкрита комунікація та передбачуваність політики стали фундаментом довіри інвесторів. Будь-який відхід від цієї моделі може бути сприйнятий ринками надзвичайно болісно.
• Можлива відмова від пресконференцій після кожного засідання FOMC і повернення до квартального формату фактично перетворить проміжні засідання на технічні паузи, підвищивши невизначеність у трактуванні дій регулятора.

Водночас ключовий фактор залишається незмінним: Ворш перебуває під сильним політичним тиском Трампа, якому особисто обіцяв низькі процентні ставки.

Однак економічна реальність суттєво змінилася. У період, коли Ворш активно виступав за зниження ставок, нафта торгувалася біля $70, інфляція становила 2.4%, а логістика через Ормузьку протоку працювала без перебоїв.

Сьогодні ситуація виглядає інакше: нафта утримується вище $107 за барель, інфляція становить 3.8%, індекс цін виробників (PPI) досяг 6.0%, а конфлікт на Близькому Сході входить у найгарячішу фазу.

За нинішніх макроекономічних умов лише фінансовий камікадзе наважився б знижувати процентні ставки. Але в сучасній американській політиці можливе будь-що.

Тож діємо мудро та уникаємо зайвих ризиків.

Прибутків вам!